БОРОНИТИ, БОРОНУВАТИ

БОРОНИТИ – БОРОНУВАТИ Боронити1, -оню, -ониш. Обороняти, захищати когось, щось; не дозволяти; забороняти. – Мене од всіх ти боронив (І.Котляревський); Засватав Павло Варку, пани не боронили, весілля одбулося (Марко Вовчок); Ніхто ніколи не боронив рибу ту ловити (Панас Мирний). Боронити2. Те саме, що боронувати. Боронувати, -ую, -уєш. Розпушувати землю бороною; волочити. Орати, боронувати й сіяти учив мене батько (Т.Масенко).